Full text loading...
-
Новая модель тектонического строения и генезиса коллекторов верхнедевонско-нижнекамяноугольной карбонатной плиты в приделах южной прибортовой зоны ДДВ
- Publisher: European Association of Geoscientists & Engineers
- Source: Conference Proceedings, 11th EAGE International Conference on Geoinformatics - Theoretical and Applied Aspects, May 2012, cp-334-00070
- ISBN: 978-94-6282-075-3
Abstract
У статті наведені результати сейсморозвідки 3D інтерпретації даних в межах прибортової зони південного борту ДДЗ. Аналіз отриманих розрізів та горизонтальних зрізів свідчить про те, що ділянка досліджень розбита порушеннями різного рангу. Глибинні порушення в даних умовах є каналами сприятливими для міграції вуглеводнів та супутніх гідротермальних флюїдів. Взаємодія гідротермальних розсолів з візейсько-турнейсько-девонською карбонатною товщею призводить до метасоматичних перетворень карбонатної товщі в процесі епігенезу. На вторинність процесу доломітизації, вказує її поширення у вигляді локальних протяжних лінз та кишень у шаруватій товщі вапняків. Нерівномірна (плямиста) газопродуктивність візейсько-турнейсько-девонської карбонатної товщі свідчить про те, що вивченню явища вторинної доломітизації потрібно ретельно дослідити. Промислові дані по цій ділянці ДДЗ вказують на те, що загальновживана рифова модель формування колекторів в цій товщі не відповідає реальній ситуації. Для вирішення цієї проблеми доцільно використати концепцію ендогенного джерела вторинної пористості в карбонатах, яка змінюється від 0 до 15,5% і більше в кавернозних інтервалах. Така ситуація може бути викликана постійною тектонічною активністю, міграцією з великих глибин агресивних розсолів вздовж розломів, розчиненням та доломітизацію карбонатної товщі. За рахунок процесу доломітизації об’єм вапняку змінюється на 11%, тому при збереженні пластового об’єму породи підвищується її пористість, а відтак і проникність породи за рахунок метасоматичних перетворень та вторинної тріщинуватості.