Full text loading...
-
Ультрадетальна магнітометрія природних об'єктів. Інформаційний аспект
- Publisher: European Association of Geoscientists & Engineers
- Source: Conference Proceedings, 10th EAGE International Conference on Geoinformatics - Theoretical and Applied Aspects, May 2011, cp-240-00035
- ISBN: 978-94-6282-074-6
Abstract
На сучасному етапі розвитку геофізики, а саме її магнітометричного розділу, актуальною задачею є перехід від детальної магнітометрії до ультрадетальних магнітометричних робіт. Під ультрадетальною магнітометрією ми розуміємо комплексні магнітометричні дослідження геологічного середовища, які включають магнітну зйомку з необмеженою детальністю та вивчення петро‐ та педомагнітних характеристик, зокрема ефективної намагніченості природних об’єктів. Ультрадетальна магнітна зйомка дозволяє отримувати інформацію про існуюче локальне аномальне магнітне поле, яке із високим ступенем наближення відповідає теоретичній ідеальній моделі (поле відоме у кожній точці простору з абсолютною точністю). Принциповою відмінністю ультрадетальної магнітної зйомки порівняно з мікромагнітною зйомкою Лаутербаха є розповсюдженість її на значущі території. У такий спосіб ультрадетальна магнітна зйомка дозволяє отримувати матеріали, які можуть бути використані при усіх видах досліджень – вивченні ґрунтового покриву, розв’язанні археологічних задач, картуванні та прогнозі територій, дослідженні металогенії та пошуках вуглеводнів. Поєднання ультрадетальної магнітної зйомки з настільки ж докладним вивченням магнетизму природних об’єктів (наприклад прибортових відслонень) створює принципово нові умови для розуміння природи аномального магнітного поля, зокрема при вивченні кристалічного фундаменту. Головною задачею магнітометрії, зокрема і геофізики взагалі, є виявлення ознак поля (у нашому випадку аномального магнітного), які б відігравали вирішальне значення при прогнозі територій на конкретні корисні копалини. Накопичений досвід свідчить, що така задача може бути вирішеною виходячи із концепції нерівноважності середовища, як характерної особливості рудогенного процесу.