10th EAGE International Conference on Geoinformatics - Theoretical and Applied Aspects

У доповіді представлені результати досліджень і технології, використані при створенні каталогу метаданих, що базується на програмному забезпеченні з відкритими кодами. Ці результати можуть бути використані для організації інформаційної взаємодії будь‐яких територіально і функціонально розподілених товариств постачальників і споживачів просторових даних Каталог

За результатами математичного моделювання показано, що в умовах відсутності різкої акустичної границі між вугільними пластами і вміщуючими породами можливе успішне застосування сейсмічного методу з метою прогнозу параметрів геологічних порушень. При розгляді хвилеводу складної структури, утвореного зближеними вугільними пластами, можливо визначення не тільки амплітуди порушення, але й напрямки зсуву вздовж зміщувача

Картографічна інформаційно‐пошукова система (КІПС) Державного банку цифрової геологічної інформації (ДБЦГІ) забезпечує інтеграцію метаданих і просторових даних геологічних звітів, що відображають роботу російської геологорозвідки і отримані знання про земні надра. КІПС реалізує єдиний інформаційний простір ДБЦГІ і єдине інтеграційне середовище ієрархічної системи баз даних ДБЦГІ. Єдине середовище для інтеграції засноване на використанні єдиної системи багаторівневої класифікації, інтегрованих сховищ даних і передових технологій доступу до них, узгодження даних на основі уніфікованої просторової прив'язки в ГІС. Забезпечена робота з електронною картою, що містить інтегровану в масштабах країни природоресурсну інформацію безпосередньо в браузері з використанням функціональності ГІС (засоби навігації по карті, робота з шарами карти, оперативний пошук інформації, повна інформація про дослідження і об'єкти на території, перегляд атрибутивних параметрів об'єктів та робіт, генерація картографічних звітів). Стає можливим публікувати в веб не тільки просторові дані та їх подання, а й аналітичні операції для оцінки природно‐ресурсного потенціалу територій і результатів геологорозвідки, в тому числі проводити моделювання і прогнозування. Реалізація в КІПС підтримки забезпечення якості даних гарантує надання актуальних і коректних даних і знань для вирішення професійних завдань. КІПС як портал державних послуг і елемент інфраструктури електронного уряду реалізує через мережу Інтернет інформаційно‐довідкову підтримку громадян і організацій на основі надання державних інформаційних ресурсів ДБЦГІ Росгеолфонда.

Аналізом космічних знімків гірсько‐складчастої споруди Нової Гвінеї встановлено, що деякі групи сучасних вулканів розташовуються в аномальній структурній позиції. Для пояснення аномалії побудовано теоретичну модель повної множини варіантів закриття окраїнного моря. Виявлено нові структурні варіанти розвитку цього процесу, не враховані загальноприйнятими моделями, але реалізовані в розглянутому регіоні. Це відкриває можливості побудов латеральних і часових рядів елементарних тектонічних обстановок закриття окраїнних морів при аналізі еволюції орогенів новогвінейського типу

Сучасна трансформація вищої географічної освіти пов’язана з посиленням практичної орієнтації та самостійного професійного розвитку. Для реалізації цих змін необхідне застосування більш ефективних форм навчання. Створенню освітніх спільнот, основою яких виступає безперервний процес сумісного конструювання знань та вмінь, сприяють Відкриті ГІС та геодані. Публікація розглядає досвід застосування Відкритої настільної ГІС SAGA для реалізації геоінформаційного практикуму в межах навчального курсу «Методи географічних досліджень» для студентів фізико‐географів. Доцільність вибору ГІС SAGA для освітніх цілей визначається комплексом чинників: відкритим доступом, фізико‐географічною спрямованістю, забезпеченістю документацією, сформованою спільнотою користувачів, динамічністю розвитку, інтероперабельністю. Пропонований практикум складається з трьох блоків: основи роботи з ГІС SAGA, робота з ЦМР, робота з ДЗЗ. Головним завданням практикуму є знайомство користувача з базовими і найбільш важливими функціями настільного ПЗ ГІС. Воно досягається в процесі практичного застосування ГІС SAGA для аналізу Відкритих геоданих. Крім того, використання в освітньому процесі Відкритих ГІС, супутньої інформації та даних в комплексі має ряд інших практичних позитивних наслідків: підвищення здатності до навчання, швидке переключення з одного програмного продукту на інший, ефективна підтримка самостійної роботи та подальшого незалежного розвитку. Таким чином, Відкриті ГІС є дієвим інструментом посилення практичної спрямованості географічної освіти та подальшої інтеграції її суб’єктів до міжнародної науково‐дослідницької спільноти.

Запропоновано алгоритм прогнозування екзогенних геологічних процесів, який передбачає врахування повного комплексу факторів впливу. Алгоритм побудований на етапах логічно-статистичного аналізу з залученням геоінформаційних технологій. Для експериментального обґрунтування і підтвердження дієвості алгоритму виконано побудову математичної моделі прогнозування зсувів для території Івано‐Франківської області. Визначено закономірності розвитку карсту і селів у часі й у просторі в залежності від міри впливу просторових і часових факторів. Описаний процес і особливості створення геоінформаційних систем прогнозування зсувів, карсту, селів.

Розглядаються методичні аспекти екологічного моніторингу та прогнозу (на його основі) екологічних катастрофічних явищ за допомогою системи інформаційної взаємодії центрального ядра екологічної системи з інформаційно‐аналітичними засобами органів обласного управління, що діють у сфері природокористування, охорони навколишнього середовища та екологічної безпеки (на прикладі обміну інформацією про поверхневі водні об'єкти Московської області).Негативні впливи природного середовища виявляються (головним чином) у надзвичайних ситуаціях, багато з яких можна прогнозувати, виявляючи тенденції накопичення чинників, що руйнують захисні бар'єри навколишнього середовища. Вивчення природних систем з метою прогнозу екологічних катастрофічних подій вимагає накопичення та обробки величезних обсягів інформації, яку характеризують неоднорідність, розподіленість, низька структурованість, різні умови супроводу, управління та доступу до інформаційних джерел і сервісів. У зв'язку з цим методично важливо реалізувати комплексний характер аналізу різнорідної екологічної інформації. Необхідні розробка та впровадження програмно‐технологічних засобів комплексної обробки накопиченої екологічної інформації, розрахунку та оцінки можливих альтернативних рішень в умовах ситуацій, що швидко змінюються . Наявність комплексної аналітичної («згорнутої») інформації, отриманої в процесі екологічного моніторингу, дозволяє розробляти сценарії використання природно‐ресурсного потенціалу в рамках регіону або області в цілому і конкретних районів територій. Запобіганню катастрофічних екологічних ситуацій сприяє розробка програм оптимального природокористування: встановлення пріоритетів та обгрунтування лімітів використання природних ресурсів, визначення плати за їх використання; визначення природоохоронних вимог при видачі ліцензій на природокористування; здійснення профілактичних заходів щодо попередження негативних наслідків природних і антропогенних катастроф, у тому числі повеней, зсувів, лісових і торф'яних пожеж, несанкціонованих антропогенних впливів на навколишнє середовище

Виконано оцінку регіональної багаторічної однорідності режиму рівнів ґрунтових вод на території Дніпропетровської області із застосуванням комплексного аналізу часових рядів спостережень для репрезентативних гідрогеологічних пунктів. Здійснено групування спостережних свердловин за ознакою синхронності багаторічних коливань положення рівня. У межах досліджуваного регіону виділено території з однорідним багаторічним режимом рівнів ґрунтових вод

Проект розробки комп'ютерної тривимірної моделі будови геологічного середовища м. Москви став логічним продовженням робіт зі створення комплекту геологічних карт масштабу 1:10 000 на територію міста, завершених в 2009 р. Фактичною базою для створення моделі став як картографічний матеріал, так і архів паспортів бурових свердловин, що складається з близько 100 000 виробок, переіндексованих відповідно до єдиної геохронологічної легенди, критично оцінених з позицій репрезентативності та занесених до бази даних. При створенні моделі враховувалися закономірності формування геологічного середовища м. Москви – в першу чергу здійснювалася побудова палеорельєфа опорних поверхонь, що сформувалися до закінчення основних періодів перерви у осадконакопиченні з наступним пошаровим накладенням геологічних тіл. Отримана модель включає в себе більше 60 тривимірних тіл, що описують просторове поширення стратиграфічних шарів і 20 рівневих поверхонь водоносних горизонтів. За фактичними ознаками, зафіксованими при описі бурових свердловин і по комбінаціях визначальних чинників були виділені області поширення небезпечних геологічних процесів. На базі моделі була розроблена методика оцінки умов освоєння підземного простору для цілей містобудівного проектування, що враховує параметри споруди, властивості грунтів основи, поширення небезпечних геологічних процесів і специфічних грунтів і дозволяє оцінити ступінь сприятливості геологічних умов території для споруд різного типу. У перспективі планується інтеграція моделі з розроблюваними моделями підземних комунікацій і споруд м. Москви.